Кваліметричний підхід 

до оцінювання розвитку дитини 

старшого дошкільного віку

Якість дошкільної освіти визначається за численними параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти - початкової школи - і життя в сучасному соціумі. Отримати цілісне уявлення про рівень розвиненості та вихованості дитини і співвіднести фактично досягнуті результати із очікуваними, що необхідно для коригувально-розвивальної роботи з дітьми, дає змогу кваліметричний підхід до організації освітнього моніторингу оцінювання якісних показників за допомогою кількісних балів. Крім того, такий підхід сприяє створенню оптимальних умов для якнайповнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини.

Невід'ємною складовою системних моніторингових досліджень є кваліметрична модель оцінювання розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку (далі - кваліметрична модель). Вона містить фактори, критерії і показники такого оцінювання.

Кваліметрія - це наука про методи кількісного оцінювання якості (від латинського "квалі" - якість та древньогрецького "метріо" - вимірювати). 

  Кваліметрична модель містить:

• протокол оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку (далі - Протокол);

• кваліметричну модель оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку (далі - Програма);

• діаграму з показниками невикористаних резервів розвитку дитини старшого дошкільного віку (далі - Діаграма);

• портрет розвитку дитини (далі - Портрет) з результатами моніторингу рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку.

Алгоритм створення кваліметричної моделі:

Насамперед було виділено фактори. Фактор – це чинник, що впливає н аоцінку розвитку дитини. Факторами оцінювання є зміст освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти, що містять сумарний кінцевий результат набутих компетенцій випускником дошкільного навчального закладу перед вступом його до школи:

• фізичний розвиток і здоров'я дитини;

• соціальний розвиток;

• природничо-екологічний розвиток;

• предметно-практична діяльність та художньо-естетичний розвиток;

• ігрова діяльність;

• сенсорно-пізнавальний розвиток;

• мовленнєвий розвиток.

Далі, було визначено вагомість кожного фактору. Вагомість – це числове значення пріоритетності. Пріорітетність визначали колегіально, взявши за основу одиницю всі 7 факторів, визначили їх майже однаково. Всього в цілому одиниця.

Далі було взято до уваги критерії. Кожен фактор містить критерії, що відповідають тим видам компетенцій, яких набувають діти у межах зазначеного фактора.

Зверніть увагу, що критерії – умовні вимоги до чинника(фактора). Всі критерії також зазначені у БК, їх виокремили, підвівши до кожного фактора.

Оцінюють кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості. Для оцінювання критеріїв використовують такі методи, як спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності дитини.

Кваліметрична модель передбачає проведення оцінювання на початку і в кінці навчального року. Оцінюють якісні показники за допомогою кількісних балів.

При внесенні показників до програми всі розрахунки відбуваються автоматично і відображаються у Діаграмі та Портреті.

При проведенні експертизи вихователі заповнюють Протокол, у якому в балах оцінюють компетенції дітей, орієнтуючись на зміст Базового компонента дошкільної освіти  (знає, обізнана, розуміє, усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює).

Орієнтовні показники оцінювання критеріїв:

4 бали - компетенція сформована в повній мірі;

3 бали - компетенція сформована в достатній мірі;

2 бали - компетенція сформована посередньо;

1 бал - компетенція сформована мінімально;

0 балів - компетенція не сформована.

Аналізуючи оцінки, представлені в моделі, можна одразу зробити висновок, які складові потребують доопрацювання.

 Так, аналізуючи за кожним критерієм, чітко простежуються слабкі сторони, конкретні напрямки, над якими педагог має попрацювати, щоб підвищити якість своєї роботи над розвитком компетенції кожної дитини.

Для ефективного планування роботи з дітьми в старшій групі рекомендується проводити оцінювання розвитку дітей на початку навчального року у вересні - жовтні (1-ше оцінювання). За результатами оцінювання доречно внести корективи в план роботи, аби приділити належну увагу тим компетенціям, які у дітей недостатньо сформовані.

За результатами першого оцінювання керівник закладу освіти не повинен приймати жодних управлінських рішень, оскільки воно проводиться виключно для корекції освітньої діяльності вихователя.

Друге оцінювання розвитку дітей доцільно проводити у квітні - травні (2-ге оцінювання) і за його результатами визначати сумарний кінцевий показник рівня розвиненості та вихованості дитини старшого дошкільного віку. При цьому Діаграма дасть змогу з'ясувати невикористані резерви розвитку дитини.

Ці та інші матеріали моніторингу можуть бути використані для забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти.